середа, 22 грудня 2021 р.

Правила безпеки з зимовий час

Правила безпеки в зимовий час

Де і як купити книжки за 1000 грн

Де і як купувати книжки за 1000 гр   

Де купувати книги? 
▪️ Видавництво Старого Лева, дитяча і доросла література, багато українських авторів і книжок-легенд — https://starylev.com.ua
▪️ Віхола, нон-фікшн сучасних українців — https://www.vikhola.com
▪️ Видавництво ArtBooks, дитяча література —  https://artbooks.ua
▪️ Yakaboo Publishing — класний світовий нон-фікшн, є бестселери, є новинки — https://www.yakaboo.ua/ua/book_publisher/view/Yakaboo_Publishing/
▪️ Видавництво «Абабагаламага» — вже класика української дитячої літератури — https://store.ababahalamaha.com.ua
▪️ ARTHUSS.com.ua, література про дизайн, креативні індустрії і мистецтво. Гарні дуже — https://www.arthuss.com.ua
▪️У Фабула мені подобається нон-фікшн, але там і художня література є — https://fabulabook.com
▪️ У Видавництво Жупанського багато годної  класики, вони зібрали інтелектуальні перлини— https://publisher.in.ua
▪️ У Видавництво «Видавництво» дуже творчі і сильні книги — https://vydavnytstvo.com
▪️ У Суперкнигарня Моя книжкова полиця круті дитячі книги і дуже ціннісно-етична проукраїнська позиція — https://mybookshelf.com.ua
▪️ Багато дитячих книг у Дитяче арт-видавництво "Чорні вівці" — https://www.books-xxi.com.ua/catalog/chorni-vivtsi/page-all
▪️ Портал. Видавничо-освітній проект видають історичні книги для дорослих і дітей, зокрема і мастхев кожного українця — «Подолати минуле» Ярослава Грицака. Купити книги — https://portalbooks.com.ua
▪️Ще чудові дитячі книги у Видавництво "Каламар" - https://kalamar.ua
▪️ Для вчителів багато методичного у Видавництво НК Богдан — https://bohdan-books.com/book-of-the-day/
▪️ У Видавництво Читаріум добрі дитячі книги. Вони видали «Груффала» і ще багато книжечок — https://chitarium.com
▪️ Мікс книг і всього на світі на Yakaboo) але це ви і так знаєте))

Окрім цього, кілька видавництв під #єПідтримка зробили шикарні акції:

🟩 Книголав — https://knigolove.ua
▪️ Пропонують покупку сертифікату на 1000грн, який автоматично дає можливість обрати на сайті книг на 1400 грн. Тобто 40% знижка.

🟩 Vivat — https://vivat-book.com.ua
▪️ При виборі будь-яких книжок на суму від 1001 до 1200 грн сума у кошику автоматично зменшується до 1000 грн
▪️ Безкоштовна доставка Новою Поштою, Укрпоштою, Justin, Meest Express
▪️Тематичні набори книг вартістю орієнтовно 1200 грн для полегшення вибору

🟩 Лабораторія — https://laboratoria.pro
▪️Додатковий (до існуючого) кешбек 10% за промокодом epidtrymka
▪️Безкоштовна доставка на покупки від 900 грн
▪️Розіграш підписки на всі наші видання 2022 року. Треба вказати кількість проданих до кінця року книг

🟩 Наш Формат — найбільша добірка хітів світового нон-фікшину —  https://nashformat.ua
▪️При замовленні від 750 грн - 2 книги в подарунок. Від 1000 грн - 3 книги.
▪️Якщо сума замовлення до 1050 грн, видавництво заокруглює до 1000 на користь покупця
▪️А ще вони пропонують за ці гроші купити книжку військовим за спеціальною ціною.

Завантажуйте сертифікати у Дія, читайте книги 💙

четвер, 18 листопада 2021 р.

Книжкова виставка до Дня Гідності та Свободи України

…Герої не вмирають, герої поміж нас,
Вони нас захищають, коли приходить час.
Герої не вмирають, вони завжди живуть,
У себе я питаю, чого так рано йдуть

середа, 17 листопада 2021 р.

Склади пазл до Дня Гідності України

Пазл до Дня Гідності

День гідності та свободи в Україні

День Гідності та Свободи

День Гі́дності та Свобо́ди — свято в Україні, що святкується щороку 21 листопада на честь початку цього дня двох революцій: Помаранчевої революції (2004 року) та Революції Гідності (2013 року). Є наступником свята Дня Свободи, що святкувалося 22 листопада на честь Помаранчевої революції у 2005—2011 роках, поки не було скасоване указом президента Віктора Януковича[1]. 13 листопада 2014 року Президент України Петро Порошенко підписав указ, згідно з яким в Україні 21 листопада святкується День гідності та свободи[2].

День Гідності та Свободи
Euromaidan 03.JPG

понеділок, 8 листопада 2021 р.

9 листопада💛 - День української мови та писемності💛💙

День української писемності та мови: вшануймо мову

День української писемності та мови традиційно відзначають 9 листопада вже понад два десятки роки поспіль.

За православним календарем – це день вшанування пам’яті преподобного Нестора-літописця – основоположника давньоруської історіографії, першого історика Київської Русі.

Цікаво, що українська мова належить до слов’янської групи індоєвропейської мовної сім’ї. Число мовців – понад 45 мільйонів, більшість яких живе в Україні. Поширена також у Білорусі, Молдові, Польщі, Росії, Румунії, Словаччині, США та інших країнах, де мешкають українці. 

Цікаві факти про українську мову

  • Найбільше перекладений літературний твір – «Заповіт» Тараса Шевченка. Його переклали на 147 мов народів світу.

  • Особливістю української мови є те, що вона багата на зменшувальні форми. Зменшувально-пестливу форму має, як не дивно, навіть слово «вороги» – «вороженьки».

  • Найбільш уживаною літерою в українській абетці є літера «п»; на неї також починається найбільша кількість слів. Літера «ф» – найменш уживана.

  • Назви всіх дитинчат тварин в українській мові належать до середнього роду.

  • Сучасна українська мова нараховує приблизно 256 тисяч слів і включена до списку мов, які успішно розвиваються в цей час.

  • Найстарішою українською піснею, запис якої зберігся до наших днів, вважається пісня «Дунаю, Дунаю, чому смутен течеш?»

Заснування Дня української мови – це лише проголошення благородної мети, а справжня настанова нам, українцям, шанувати рідне слово, любити рідну мову і вивчати її  протягом усього життя!

 

Цікавинки до дня толерантності

середа, 3 листопада 2021 р.

Коронавірус, паніка і карантин. Як встояти психологічно? Поради психолога

 


Коронавірус, паніка і карантин. Як встояти психологічно? Поради психолога

  1. Під час епідемії дотримуйтесь рекомендацій ВООЗ.

    Знання про те, як правильно поводитися у критичній ситуації, знижує тривогу.

  1. Намагайтеся не блокувати свої почуття.

    Боятися – нормально, відчувати безсилля, сумувати – теж.

    “Відключити почуття” означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, рано чи пізно почуття дадуть про себе знати, тільки їхня сила може стати деструктивною.

  1. Що робити, якщо тривога зашкалює?

    Поглинаючи велику кількість інформації, ми піддаємося так званій соціальній тривозі.

    Завдяки інтернету і соцмережам, події, що відбуваються на іншому кінці планети, сприймаються так, ніби вони відбуваються у нас вдома. Така розмитість кордонів посилює занепокоєння і почуття незахищеності.

    Справитися з ними допоможе елементарна інформаційна гігієна. Намагайтеся обмежити кількість інформації, яку ви споживаєте, зменшіть кількість часу, проведеного за читанням новин і в соцмережах.

  1. Знаходьте час тільки для себе і наповнюйте себе ресурсом.

    Цей пункт особливо важливий для батьків, які перебувають на карантині з маленькими дітьми.

    Турбота про тих, хто від нас залежить – складна фізична і емоційна робота, яка вимагає багато ресурсів. Якщо їх не поповнювати, ваш сосуд швидко вичерпається, і ви відчуєте емоційне вигорання.

  1. Сон. Фізичні навантаження (так-так!). Регулярна здорова їжа. Задоволення.

    Всі ці речі здаються банальними, але допомагають справлятися навіть з сильними стресами.

    Недостатній сон і погана його якість – один з головних супутників депресії. А безперервний (бажано не менше 8 годинний) сон піднімає настрій, зміцнює пам’ять і знижує больові відчуття.

    Автор популярної книги “У пастці депресії” Алекс Корб пояснює, як під впливом сильного або тривалого стресу порушується робота мозку і формується “спадна спіраль” депресії.

    Рекомендую прочитати цю книгу повністю, в ній багато корисних порад про те, як впоратися з депресивними і тривожними станами.

    До речі, додатковий час для читання і навчання може стати непоганим бонусом під час карантину.

Як запобігти паніці під час карантину

  1. Не думати й не говорити постійно про вірус та свої проблеми. Скарги послаблюють імунітет людини. Якщо ви відчуваєте тривожність – намалюйте її й порвіть папірець.

  2. Існує термін “соціальне зараження”, тобто коли люди “накручують” один одного. Тому зупиняйте усіх, хто починає втягувати вас у свої страхи, адже це також інфекція – інфекція для ваших емоцій.

  3. Якщо діти через карантин залишаються вдома. Складіть перелік ігор й справ, які можуть замінити просте сидіння перед телевізором чи комп’ютером. Нехай у дітей буде місія допомогти сім’ї.

  4. Перейти на правильне харчування. Прибираємо з раціону солодощі, печиво, кетчуп, соки. Швидкі вуглеводи дають швидкий прилив енергії, яку дитина не зможе витратити в квартирі. Крім цього, солодощі ослаблюють організм, створюючи ідеальне середовище для інфекцій та грибків. Тому скажіть дітям, що це своєрідна профілактика від коронавірусу. ⠀

  5. Більшість побіжить в магазини робити запаси. Люди люблять бути “розумнішими за всіх”. “Битви” у супермаркетах відбуваються часто, але в цьому немає необхідності.

  6. Декілька хвилин у день концентруйтеся на чомусь приємному: гарних квітах, спогадах чи місцях. Дайте собі можливість відчути цю насолоду. Також щодня хоча б 15 хв займайтеся фізичними вправами. Віруси бояться сильних та позитивних людей.

  7. Пам’ятайте: ми вже багато пережили, і це також мине. У нас все чудово! Життя – це зміни, стабільність перетворює людину в лінивця. Тому з новими проблемами приходить активність, можливості та рішення.⠀

 

Рекомендації учням підліткового віку для ефективної міжособистісної взаємодії та дистанційного навчання під час карантину

• Режим дня під час карантину має приблизно співпадати з режимом у повсякденному житті без карантину.

• Розпишіть свій час протягом дня, об’єднавши різні сфери: відпочинок, навчання, пізнання нового, фізичні заняття, час для особистої гігієни, спілкування з друзями по відео зв’язку, читання літературних джерел тощо.

• Виокремлюйте для себе на певний час у добі особистісні кордони, знаходячись постійно поруч з рідними вдома.

• Спілкуйтесь з батьками на теми, які цікаві й важливі для вас.

• Зрозумійте важливість поступового виконання навчальних завдань, без відкладання «на потім», адже потім накопичується психофізіологічне напруження, що може призводити до нервових зривів.

• Постійне знаходження в замкненому просторі з близькими людьми передбачає спільну взаємодію. Тому важливо чути й вміти допомагати один одному спокійно.

• Важливо зрозуміти власну відповідальність під час карантину і спокійно займати свій час в умовах замкненого простору без супротиву й виходу на вулицю. Це не канікули, коли можна вільно гуляти, а час відповідальності кожного в самоізоляції.

• Якщо відчувається внутрішня напруга або роздратування важливо фізично пострибати, побігати, присідати, а також можна малювати або писати про свої почуття й стан на аркуші паперу, потім порвати його та викинути у смітник.

• Говоріть з батьками про свої почуття, відчуття, думки. Висловлювання «Я-посиланням», замість «Ти» унеможливлює звинувачення один одним і допомагає бути почутим в своїй родині.

• Намагайтеся бути ближче до своїх рідних. Під час карантину кожен громадянин може стати більш об’єднаним зі своїми родинами. Спробуйте почути батьків з їх проханнями, потребами, бажаннями.

• Продумайте, які спільні ігри, спільні дії можна зробити всією сім’єю (настільні ігри, волейбол паперовим м’ячем, кидання подушками, спільне малювання без слів на одному аркуші і т.д.).

• Контролюйте час, проведений перед монітором комп’ютеру, планшету телефону. Пам’ятайте, відповідальність за ваше здоров’я на вас. Ставте будильник через годину нагадати про час відпочинку.

• Пам’ятайте, що все минає і час карантину мине. Цей час можна використати с позитивом для себе і своєї родини. Для багатьох це новий досвід, але корисний для кожної особистості.

• Будьте здорові: у здоровому тілі здоровий дух!

Джерело: http://coh.rv.ua/rekomendatsiyi-uchnyam-pidlitkovogo-viku-dlya-efektyvnoyi-mizhosobystisnoyi-vzayemodiyi-ta-dystantsijnogo-navchannya-pid-chas-karantynu/

 

Рекомендації щодо поведінки під час карантину

1.Критичне мислення. Усвідомити, що є речі, на які я не можу впливати, не можу змінити. Зрозуміти, що лежить в «полі мого впливу» (зупинити коронавірус я не можу, але можу дотримуватись гігієни та самоізолюватись). Для того, щоб не ставати рознощиком емоційного зараження – не репостити і не поширювати в родині неперевірену інформацію. Утримуватися від непродуманих коментарів, фото і відео, які можуть згубно впливати на людей з менш критичним мисленням.

2.Інформаційна гігієна. Постійне занурення у стрічку новин лише підвищить тривогу. Обрати два – три джерела інформації, яким довіряєте, і обов’язково аналізувати отримані дані. Тримати баланс між емоційністю та раціональністю. Не проводити в інформаційному потоці більше 1 години на день. Дивитися новини 1 або 2 рази на день. Виділяти для цього окремий конкретний час (наприклад, кожен день з 15:00 до 16:00). Краще не робити це зранку, перед сном і на голодний шлунок.

3.Створення щоденного ритуалу (для когось – кава в певний час / заняття з йоги / онлайн відвідування музею чи опери).

4.Позитивні емоції. Підходить все, що покращує настрій. За допомогою мобільних гаджетів, соціальних мереж зранку ділитися один з одним життєстверджуючими відео: фрагментами класичної музики, відео тварин, тощо. Тільки це не повинно перетворитися в «масовий забіг»: наприклад, тільки з 9 до 10 ранку «створюємо настрій».

5.Перенаправити тривогу. Зайнятись корисним або тим, що приносить задоволення. Читання, медитація, малювання, спорт, handmade. Навчатися новому (курси онлайн). Розписати і заповнити весь свій час таким чином, щоб все мало сенс, оскільки байдикування є живильним середовищем для виникнення панічних фантазій.

6.Спілкуватися з близькими, родичами, знайомими які знаходяться на відстані (дистанційна підтримка в месенджерах і відеозв’язок).

7.Оптимізувати закритий простір. Ситуації «закритого простору», коли вся сім’я перебуває вдома більше часу, ніж раніше (на вихідних) є дещо незвичною. Відповідно виникає необхідність по новому вибудовувати і стосунки, і спілкування, і побут тощо:

-вміти говорити (необхідно висловлювати побоювання, які виникають: проблеми з бізнесом, проблеми зі здоров’ям, скорочення все що турбує. Не треба боятись почуттів. Адже, боятися, відчувати безсилля – це нормально. «Відключити почуття» означає перестати бути в контакті з собою. А це значить, що колись почуття «вибухнуть» і їхня сила буде деструктивною. «Дозвіл» на негативні емоції знижує напругу;

-побут (перерозподілити «соціальні» ролі у побуті, у всіх членів родини мають бути певні обов’язки по дому);

-робочий графік, який структурує день (розуміти, що протягом дня у нас має бути час на роботу, побут, відпочинок, спілкування і навчання з дітьми, фізичні вправи тощо).

8.Саморегуляція. Керувати власним психоемоційним станом, наприклад за допомогою таких прийомів:

- «Природні» прийоми (гумор, думки про щось хороше і приємне (наприклад, що зробимо, коли карантин завершиться), різні рухи типу потягування, розслаблення м’язів, перегляд фотографій);

- Самонакази – короткі розпорядження, які людини дає сама собі, застосовуються, коли треба себе поводити відповідним чином, але є певні труднощі з організацією власної поведінки (наприклад: «Заспокойся!» або «Не піддавайся на провокацію!» тощо).

- Вправи для м’язової релаксації, різноманітні дихальні вправи тощо. Наприклад, так зване «дихання по квадрату»: на 1,2,3,4 вдихаємо повітря, на 1,2,3,4 затримуємо дихання, на 1,2,3,4 видихаємо і знову на 1,2,3,4 затримуємо дихання. Якщо виконувати цю вправу кілька хвилин – хвилювання знижується.

9.Сон. Повноцінний відпочинок вночі. Відкладати гаджети за 1 годину перед сном.

Джерело: https://if.kubg.edu.ua/resursi/psikhologi-informuyut/rekomenda


четвер, 28 жовтня 2021 р.

вівторок, 5 жовтня 2021 р.

Місячник шкільних бібліотек

 В шкільній бібіліотеці Кролевецького НВК № 6 розпочався місячник шкільної бібліотеки!!!

Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек відбуватиметься під гаслом «Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності». 

Головна мета Всеукраїнського місячника – сприяння поглибленню пізнавального інтересу учнів до рідного краю як складової України, виховання у них поваги і шанобливого ставлення до історико-культурної спадщини, пробудженню почуття національної свідомості, любові та поваги до своєї Батьківщини.

Книжкова виставка "Наш рідний край"



вівторок, 24 серпня 2021 р.

День Незалежності України: 30 цікавих фактів про державу і армію

 

День Незалежності України: 30 цікавих фактів про державу і армію


24 серпня тридцятий рік поспіль Україна відзначає День Незалежності. Це знакове свято, яке українці вважають днем утворення Української держави в сучасному вигляді. Саме цього дня 1991 року Верховна рада УРСР ухвалила постанову та Акт проголошення незалежності України.

Історія свята

1. Вперше День Незалежності України святкували не 24 серпня, а 16 липня ‒ у день, коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990-му, дав змогу через рік проголосити незалежність. І вже після цього свято вирішили відзначати 24 серпня.

2. Рішення про проголошення незалежності не було простою забаганкою політиків. Його ухвалювали за допомогою всенародного референдуму, на який винесли лише одне запитання – «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Понад 90% українців в усіх областях країни висловили схвальну думку. Найбільша підтримка була в Тернопільській (98, 67%), Івано-Франківській (98, 42%), Львівській (97,46%), Черкаській (96, 93%), Рівненській (95,96%) та Київській (95,52%) областях.

3. 24 серпня 1991-го скликали надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Це сталося через три дні після подавлення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які прагнули повернути СРСР без демократичних перетворень і «перебудови».

4. За незалежність України проголосували 346 депутатів, і навіть комуністи. Більше того, представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував серед перших кроків незалежної влади реформувати армію і ввести власну валюту.

5. Одразу після завершення позачергового засідання, 24 серпня 1991 року, опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців біля трибуни. Пісню підхопили навіть мітингувальники на вулицях.

6. Чернетку Акту про проголошення незалежності України Левко Лук’яненко і Леонтій Сандуляк написали у шкільному зошиті за півтори години вранці 23 серпня. Для документа обрали визначення «акт», бо слово закон здавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію. А, наприклад, універсал – пов’язували з Петлюрою, це могло відлякати комуністів.

На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишають написи: «Слава Україні», «Ще не вмерла і не вмре», «Від сьогодні – будьмо».

7. В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор. З ним українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту.

8. Прапор піднято на офіційному флагштоку біля київської міськради. Це вперше з червня 1920 року український прапор замайорів над Києвом. 24 липня жовто-блакитні стяги заповнили весь Хрещатик.

9. Державний прапор України офіційно затвердили як державний символ України 28 січня 1992-го. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкують щороку 23 серпня.

Золотий, жовтий колір стяга символізує Творця, Бога-Отця і взагалі Вищу Духовність. Синій – це усе земне, а також свободу вибору, якою Творець наділив свої творіння у надії, що вони нею не зловживатимуть. Значення синього і жовтого кольорів на прапорі традиційно теж трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці й достатку. Також синій і жовтий ‒ це вогонь і вода, чоловіче й жіноче єство. І все ж, головна ідея синьо-жовтого ‒ це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.

10. 24 серпня 1994-го в Києві на Хрещатику відбувся перший військовий парад, присвячений дню проголошення Незалежності України.

11. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.

12. Першою українську незалежність визнала Польща.

13. Як відзначається День Незалежності України? У це важливе державне свято по всій Україні відбуваються святкові ходи, військові марші, паради, концерти, до знакових пам’яток покладають квіти. Відзначають День Незалежності і за кордоном – різноманітними акціями, мітингами, флешмобами, концертами та іншими заходами.

Найспівучіша нація найбільшої за площею держави Європи

14. Україна – найбільша за площею держава Європи.

15. Українська мова у 1934 році на конкурсі краси мов у Парижі визнана як найкраща, наймилозвучніша й найбагатша мова світу, і посіла друге місце після італійської.

16. Українців визнано найспівучішою нацією, яка створила найбільшу кількість народних пісень ‒ близько 200 тис. Жодна нація не має такої кількості пісень, які створив український народ самостійно. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень світу. У фонді України перебуває 15,5 тис. пісень. На другому місці ‒ з кількістю 6 тис. народних пісень ‒ Італія.

17. Національну валюту України – гривню – введено в обіг 2 вересня 1996 року.

18. Українська Конституція – одна з найдавніших у Європі. Правда, мова не про сучасний варіант основного закону, а про Конституцію Пилипа Орлика, проголошену ще у 1710-му.

19. Україна добровільно відмовилась від ядерної зброї, арсенал якої був третім за величиною у світі, та передала усі боєголовки і ракети РФ. Українські політики одразу зробили державу беззахисною. В обмін отримали гроші й офіційні гарантії безпеки від ядерних держав – зокрема Росії, з якою нині триває війна. Ось так гарантія безпеки та цілісності кордонів України обернулись агресією однієї країни і бездіяльністю іншої.

20. Першим вищим навчальним закладом у Східній Європі стала Острозька академія. 1576 року її заснував князь Острозький Костянтин-Василь.

Збройні Сили України є найбільшою і єдиною армією в Європі, що веде реальні бойові дії

21. День Збройних Сил в Україні відзначають 6 грудня. Саме цього дня 1991 року Верховна Рада ухвалила закони «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України». У залі парламенту зачитано і текст Військової присяги.

22. Українська армія має найвищий рівень довіри населення з-поміж усіх державних інституцій. Станом на березень 2021-го їй висловлюють беззаперечну довіру 70% респондентів. Опитування проводилось Центром Разумкова.

23. У ЗСУ служить такий же відсоток жінок, що і в арміях НАТО. Нині у війську близько 32 000 жінок, що становить 15,6% від загальної кількості військовиків. Це один із найвищих показників у співвідношенні до загальної чисельності Збройних Сил порівняно з іншими арміями світу. Українським жінкам дозволено служити на більшості військових посад у ЗСУ: є танкистки, артилеристки, командири рот, взводів тощо. Чисельність жінок офіцерського складу у ЗСУ становить 4810, близько 26 000 ‒ рядові, сержанти і старшини. 1162 – курсантки ВВНЗ та сержантських коледжів. Нещодавно, вперше в історії ЗСУ, жінка-офіцер очолила Командування медичних сил ЗС України.

24. Українська армія – лідер серед країн Балтійсько-чорноморського регіону за кількістю проведення на власній території та участі підрозділів у міжнародних військових навчаннях. Відтак лише у 2021 році на території України вже відбулися, або ж триває підготовка до їх проведення – 8 міжнародних військових навчань. У 2021-му до маневрів на теренах України залучено близько 21 тис. українських військовослужбовців та 11 тис. іноземних учасників. Крім того, воїни ЗСУ у 2021 році братимуть участь у 17 багатонаціональних навчаннях поза межами України, зокрема, за участю країн НАТО та Грузії.

25. У рейтингу країн-миротворців Україна обігнала США. Наша держава посідає 44 місце за кількістю миротворців серед 124 держав. США – на 74 місці. Понад 45 тис. військовослужбовців ЗСУ взяли участь у 27 міжнародних операціях і місіях у різних регіонах планети: на Балканах, у Африці, Південній Америці, країнах Чорноморського регіону тощо. Участь України в миротворчих операціях розпочалася із затвердження Верховною Радою Постанови від 3 липня 1992 р. «Про участь батальйонів Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об’єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії». Український миротворчий батальйон сформовано всього за 24 дні. 15 липня 1992-го два літаки з передовою групою батальйону на борту вилетіли в напрямку Боснії. Ця група налічувала 42 військовослужбовці. Після приземлення в Сараєві наші миротворці практично одразу опинилися в епіцентрі бойових дій. Життя на службі миру віддали 55 українських воїнів.

26. З початку російсько-української війни звання Герой України отримав 41 військовослужбовець (22 із них ‒ посмертно).

27. Як знак народної довіри та визнання бойових заслуг наших воїнів, в Україні у 2015 році засновано неурядову відзнаку-орден «Народний Герой України». Її отримали понад 150 військовослужбовців ЗСУ за звитяжні вчинки під час боротьби з московськими окупантами.

28. За кількістю резервістів Україна посідає дев’яте місце у світі. Кількість осіб, що за першим сигналом має влитися до лав ЗС України станом на березень 2021 року – понад 230 тис. Переважна більшість з них – люди з бойовим досвідом участі у відбитті російської агресії. Потужніший військовий резерв мають лише КНДР, Південна Корея, В’єтнам, Індія, Росія, Тайвань, Бразилія і Куба.

29. Одна з найновіших посад у ЗСУ ‒ військові капелани. З травня 2017 року в усіх бойових частинах і підрозділах ЗСУ з’явилася посада військових капеланів. У бойових бригадах, залежно від їх чисельності, працює від двох до чотирьох таких священників. У період з 2014‒2018 роки, під час війни на Сході у Збройних силах України на волонтерських засадах пройшли ротацію майже 5 тис. священнослужителів. 22 січня 2021 року зареєстровано законопроєкт «Про Службу військового капеланства».

30. Збройні Сили України ‒ найбільша та єдина армія в Європі, яка веде справжні бойові дії.