Всеукраїнський місячник шкільних бібліотек відбуватиметься під гаслом «Краєзнавство в шкільній бібліотеці: нові традиції та цінності».
Головна мета Всеукраїнського місячника – сприяння поглибленню пізнавального інтересу учнів до рідного краю як складової України, виховання у них поваги і шанобливого ставлення до історико-культурної спадщини, пробудженню почуття національної свідомості, любові та поваги до своєї Батьківщини.
День Незалежності України: 30 цікавих фактів про державу і армію
24 серпня тридцятий рік поспіль Україна відзначає День Незалежності. Це знакове свято, яке українці вважають днем утворення Української держави в сучасному вигляді. Саме цього дня 1991 року Верховна рада УРСР ухвалила постанову та Акт проголошення незалежності України.
Історія свята
1. Вперше День Незалежності України святкували не 24 серпня, а 16 липня ‒ у день, коли Верховна Рада ухвалила Декларацію про державний суверенітет України. Саме цей документ, ухвалений у 1990-му, дав змогу через рік проголосити незалежність. І вже після цього свято вирішили відзначати 24 серпня.
2. Рішення про проголошення незалежності не було простою забаганкою політиків. Його ухвалювали за допомогою всенародного референдуму, на який винесли лише одне запитання – «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Понад 90% українців в усіх областях країни висловили схвальну думку. Найбільша підтримка була в Тернопільській (98, 67%), Івано-Франківській (98, 42%), Львівській (97,46%), Черкаській (96, 93%), Рівненській (95,96%) та Київській (95,52%) областях.
3. 24 серпня 1991-го скликали надзвичайне позачергове засідання Верховної Ради УРСР. Це сталося через три дні після подавлення путчу консервативних сил Радянського Союзу, які прагнули повернути СРСР без демократичних перетворень і «перебудови».
4. За незалежність України проголосували 346 депутатів, і навіть комуністи. Більше того, представник компартії Олександр Мороз у своїй доповіді запропонував серед перших кроків незалежної влади реформувати армію і ввести власну валюту.
5. Одразу після завершення позачергового засідання, 24 серпня 1991 року, опозиціонери виконали гімн Українських Січових стрільців біля трибуни. Пісню підхопили навіть мітингувальники на вулицях.
6. Чернетку Акту про проголошення незалежності України Левко Лук’яненко і Леонтій Сандуляк написали у шкільному зошиті за півтори години вранці 23 серпня. Для документа обрали визначення «акт», бо слово закон здавалось надто буденним і натякало на багаторазову дію. А, наприклад, універсал – пов’язували з Петлюрою, це могло відлякати комуністів.
На історичному документі про державний суверенітет України депутати залишають написи: «Слава Україні», «Ще не вмерла і не вмре», «Від сьогодні – будьмо».
7. В’ячеслав Чорновіл запропонував внести до зали Верховної Ради синьо-жовтий прапор. З ним українці стояли на барикадах біля російського Білого дому, а також підняти національний прапор над куполом парламенту.
8. Прапор піднято на офіційному флагштоку біля київської міськради. Це вперше з червня 1920 року український прапор замайорів над Києвом. 24 липня жовто-блакитні стяги заповнили весь Хрещатик.
9. Державний прапор України офіційно затвердили як державний символ України 28 січня 1992-го. У серпні 2004 року Президент підписав Указ про встановлення Дня Державного Прапора України, який святкують щороку 23 серпня.
Золотий, жовтий колір стяга символізує Творця, Бога-Отця і взагалі Вищу Духовність. Синій – це усе земне, а також свободу вибору, якою Творець наділив свої творіння у надії, що вони нею не зловживатимуть. Значення синього і жовтого кольорів на прапорі традиційно теж трактують як поєднання чистого, мирного безхмарного неба, що простягнулося над жовтим кольором хлібного лану – символу мирної праці й достатку. Також синій і жовтий ‒ це вогонь і вода, чоловіче й жіноче єство. І все ж, головна ідея синьо-жовтого ‒ це велика гармонія космосу, сонця, землі та всього на землі сущого.
10. 24 серпня 1994-го в Києві на Хрещатику відбувся перший військовий парад, присвячений дню проголошення Незалежності України.
11. Першим президентом незалежної України став Леонід Кравчук.
12. Першою українську незалежність визнала Польща.
13. Як відзначається День Незалежності України? У це важливе державне свято по всій Україні відбуваються святкові ходи, військові марші, паради, концерти, до знакових пам’яток покладають квіти. Відзначають День Незалежності і за кордоном – різноманітними акціями, мітингами, флешмобами, концертами та іншими заходами.
Найспівучіша нація найбільшої за площею держави Європи
14. Україна – найбільша за площею держава Європи.
15. Українська мова у 1934 році на конкурсі краси мов у Парижі визнана як найкраща, наймилозвучніша й найбагатша мова світу, і посіла друге місце після італійської.
16. Українців визнано найспівучішою нацією, яка створила найбільшу кількість народних пісень ‒ близько 200 тис. Жодна нація не має такої кількості пісень, які створив український народ самостійно. В ЮНЕСКО зібрана дивовижна фонотека народних пісень світу. У фонді України перебуває 15,5 тис. пісень. На другому місці ‒ з кількістю 6 тис. народних пісень ‒ Італія.
17. Національну валюту України – гривню – введено в обіг 2 вересня 1996 року.
18. Українська Конституція – одна з найдавніших у Європі. Правда, мова не про сучасний варіант основного закону, а про Конституцію Пилипа Орлика, проголошену ще у 1710-му.
19. Україна добровільно відмовилась від ядерної зброї, арсенал якої був третім за величиною у світі, та передала усі боєголовки і ракети РФ. Українські політики одразу зробили державу беззахисною. В обмін отримали гроші й офіційні гарантії безпеки від ядерних держав – зокрема Росії, з якою нині триває війна. Ось так гарантія безпеки та цілісності кордонів України обернулись агресією однієї країни і бездіяльністю іншої.
20. Першим вищим навчальним закладом у Східній Європі стала Острозька академія. 1576 року її заснував князь Острозький Костянтин-Василь.
Збройні Сили України є найбільшою і єдиною армією в Європі, що веде реальні бойові дії
21. День Збройних Сил в Україні відзначають 6 грудня. Саме цього дня 1991 року Верховна Рада ухвалила закони «Про оборону України» та «Про Збройні Сили України». У залі парламенту зачитано і текст Військової присяги.
22. Українська армія має найвищий рівень довіри населення з-поміж усіх державних інституцій. Станом на березень 2021-го їй висловлюють беззаперечну довіру 70% респондентів. Опитування проводилось Центром Разумкова.
23. У ЗСУ служить такий же відсоток жінок, що і в арміях НАТО. Нині у війську близько 32 000 жінок, що становить 15,6% від загальної кількості військовиків. Це один із найвищих показників у співвідношенні до загальної чисельності Збройних Сил порівняно з іншими арміями світу. Українським жінкам дозволено служити на більшості військових посад у ЗСУ: є танкистки, артилеристки, командири рот, взводів тощо. Чисельність жінок офіцерського складу у ЗСУ становить 4810, близько 26 000 ‒ рядові, сержанти і старшини. 1162 – курсантки ВВНЗ та сержантських коледжів. Нещодавно, вперше в історії ЗСУ, жінка-офіцер очолила Командування медичних сил ЗС України.
24. Українська армія – лідер серед країн Балтійсько-чорноморського регіону за кількістю проведення на власній території та участі підрозділів у міжнародних військових навчаннях. Відтак лише у 2021 році на території України вже відбулися, або ж триває підготовка до їх проведення – 8 міжнародних військових навчань. У 2021-му до маневрів на теренах України залучено близько 21 тис. українських військовослужбовців та 11 тис. іноземних учасників. Крім того, воїни ЗСУ у 2021 році братимуть участь у 17 багатонаціональних навчаннях поза межами України, зокрема, за участю країн НАТО та Грузії.
25. У рейтингу країн-миротворців Україна обігнала США. Наша держава посідає 44 місце за кількістю миротворців серед 124 держав. США – на 74 місці. Понад 45 тис. військовослужбовців ЗСУ взяли участь у 27 міжнародних операціях і місіях у різних регіонах планети: на Балканах, у Африці, Південній Америці, країнах Чорноморського регіону тощо. Участь України в миротворчих операціях розпочалася із затвердження Верховною Радою Постанови від 3 липня 1992 р. «Про участь батальйонів Збройних Сил України в Миротворчих Силах Організації Об’єднаних Націй у зонах конфліктів на території колишньої Югославії». Український миротворчий батальйон сформовано всього за 24 дні. 15 липня 1992-го два літаки з передовою групою батальйону на борту вилетіли в напрямку Боснії. Ця група налічувала 42 військовослужбовці. Після приземлення в Сараєві наші миротворці практично одразу опинилися в епіцентрі бойових дій. Життя на службі миру віддали 55 українських воїнів.
26. З початку російсько-української війни звання Герой України отримав 41 військовослужбовець (22 із них ‒ посмертно).
27. Як знак народної довіри та визнання бойових заслуг наших воїнів, в Україні у 2015 році засновано неурядову відзнаку-орден «Народний Герой України». Її отримали понад 150 військовослужбовців ЗСУ за звитяжні вчинки під час боротьби з московськими окупантами.
28. За кількістю резервістів Україна посідає дев’яте місце у світі. Кількість осіб, що за першим сигналом має влитися до лав ЗС України станом на березень 2021 року – понад 230 тис. Переважна більшість з них – люди з бойовим досвідом участі у відбитті російської агресії. Потужніший військовий резерв мають лише КНДР, Південна Корея, В’єтнам, Індія, Росія, Тайвань, Бразилія і Куба.
29. Одна з найновіших посад у ЗСУ ‒ військові капелани. З травня 2017 року в усіх бойових частинах і підрозділах ЗСУ з’явилася посада військових капеланів. У бойових бригадах, залежно від їх чисельності, працює від двох до чотирьох таких священників. У період з 2014‒2018 роки, під час війни на Сході у Збройних силах України на волонтерських засадах пройшли ротацію майже 5 тис. священнослужителів. 22 січня 2021 року зареєстровано законопроєкт «Про Службу військового капеланства».
30. Збройні Сили України ‒ найбільша та єдина армія в Європі, яка веде справжні бойові дії.
Карантин чи не карантин, але літо скасувати не вдасться. Воно наближається до нас зі скаженою силою і, звісно ж, неодмінно має містити у собі хоч трошки читання. Або багато читання.Для того,щоб краще зорієнтуватися в своїх вподобаннях переходьте за посиланням в дитячу бібліотеку))) Приєного читання
Цьогоріч відзначатиметься ювілейний 15-й Всесвітній день вишиванки.
День вишиванки - дата у 2021 році / фото УНІАН
Вишиванка – своєрідний унікальний код українського етносу. Вона яскраво відображає особливу національну традицію народу. Тож не дивно, що існує свято, присвячене їй.
Коли День вишиванки 2021 – дата
Всесвітній день вишиванки відзначається щороку в третій четвер травня. У 2021 році він припадає на 20 травня.
Дівчина запропонувала одногрупникам та студентам обрати один день і всім разом одягнути вишиванки. Того року цю ініціативу підтримали декілька студентів та викладачів, одягнувшись відповідно.
Нині ж це свято набуло міжнародних масштабів і український традиційний одяг одягають усе більше людей не лише в нашій країні, а по всьому світу.
Як святкують День вишиванки
Метою Дня вишиванки є популяризація вишитого етнічного одягу та вшанування українських традицій. Цього дня прийнято вдягати національне вбрання, куди б не довелося йти – на роботу, на зустріч із друзями, загалом куди завгодно.
Традиції Дня вишиванки, цікаві факти / фото УНІАН
Ювілейний 15-й рік Всесвітнього дня вишиванки присвячено українській традиційній музиці та екологічним питанням, зокрема, проблемі вирубки лісів, висихання річок і забруднення довкілля пластиком.
Цього року День вишиванки відбуватиметься у форматі Дня вуличної етномузики. Як зазначають організатори свята, на різних площах, парках, пішохідних вулицях гратимуть традиційні музики (кобзарі, лірники, сопілкарі, трембітарі, дримбарі, цимбалісти тощо).
Цікаві факти про українську вишиванку
Українська вишиванка має дуже давнє походження. Як свідчать багато досліджень, вбрання із вишивкою створювали ще до VI ст.
Спочатку вишиванки були не просто одягом, а таким собі оберегом для їхніх власників від зла. Тому узори наносили на рукави, коміри і поділ сорочок.
Нині найбільш розповсюджені вишиванки білого кольору. Вишиванки чорного кольору у давнину було прийнято одягати лише чоловікам.
Кожен регіон України має свою техніку вишивання, деталі та тематику орнаменту і традиційні кольори вишиванки.
Загалом в Україні є близько сотні різних вишивальних технік. Серед найвідоміших – хрестик, гладь, низь, мереження, бігунець, плетіння.
Іван Франко свого часу вміло поєднав українську вишиванку із буденним одягом. Він скомбінував вишиту сорочку із піджаком. Саме у такому вигляді письменник постає на 20-гривневій купюрі.
Рекордну кількість людей, одягнутих у вишиванки, було зафіксовано у День Незалежності в 2011 році у місті Рівному. На центральному Майдані тоді зібралося 6570 людей у вишиванках. Цю цифру внесено до Книги рекордів України.
Наближається одне з найважливіших для країни свят - День Перемоги. Все далі йде від нас ця дата - 9 травня 1945 року. Наше мирне покоління не перейнято тим часом, тими надіями і страхами. А що означатиме для підростаючого покоління поняття Другої світової Війни? Як розповісти нашим дітям про цю Велику Війну? Як донести суть того, що відбувалося і викликати в маленькій душі почуття гордості, співчуття, шанування, патріотизму?
Звичайно ж, перший спосіб - це говорити з дитиною. Зрозуміло, що суть розмови залежить від віку дитини. Для три-річної дитини буде достатньо розповісти про військову техніку. Старша дитина зрозуміє, що люди втрачали свої життя.
Другий спосіб - спільний перегляд старих військових фільмів, що несуть в собі доброту, світло і віру. Можна дивитися концерти військових пісень. Всі разом повинно скластися в загальну картину, дитина усвідомить власну приналежність до історії, у неї з’явиться почуття гордості за своїх предків.
Спілкування з ветеранами - ще один спосіб розповісти дитині про пережите. Тут ще й психологічний момент - адже літнім людям часто легше знайти контакт з дітьми, ніж батькам. Дитині завжди цікавіше слухати розповіді очевидців, які як ніхто краще підберуть потрібні слова. Але даний спосіб з кожним роком стає все менш можливим, адже справжніх ветеранів війни залишилось в живих не так багато, і це вже доволі старенькі люди, але все ж таки ще можливо когось з них зустріти в цей день.
Четвертий спосіб - розкажіть про ваші предків, які воювали, розповідайте історії, розказані можливо ще вашими дідусями і бабусями. Адже, герої, живуть у віках, завжди будуть цікаві дитині, особливо хлопчикові. У своїй розповіді можете зробити упор на юний вік солдатів, які пішли на війну. Постійно згадуйте в оповіданнях про те, що ті, кого зараз називають героями, в той час були звичайними хлопцями.
Школа, дитячий садок - це ті місця, де дитині можуть розповісти педагоги, вихователі поставивши при цьому тематичну постановку. Проведення таких заходів залишає в душі дитини глибокий слід, змушує відчути і прожити шматочок того військового життя самому. До того ж, наявність однодумців і глядачів завжди зближує і допомагає глибше зануритися у військову епоху. Готуйтеся до подібного заходу разом з дитиною - вчіть вірші.
Сьомий спосіб - відвідування пам'ятних місць. Відвідайте ці місця разом з дитиною, поклавши квіти до Вічного вогню, уважно розгляньте написи на кам'яних плитах. Відвідайте разом з дитиною музей ВВВ, де вона зможе зблизька роздивитися всю атрибутику війни. Відвідування цих заходів обійдеться вам зовсім недорого, але їх користь у справі виховання дитини неоціненна.
неділя, 25 квітня 2021 р.
26 квітня 1986 року – день найбільшої в історії людства техногенної катастрофи. Під час експерименту на 4-му реакторі Чорнобильської атомної електростанції сталися два вибухи. В атмосферу Землі вирвалась хмара радіоактивного пилу. Вітер поніс на північний захід небезпечні радіоактивні ізотопи, які осідали на землю, проникали у воду. За числом потерпілих від аварії Україна займає перше місце серед колишніх республік Радянського Союзу. На долю Білорусі припало близько 60% шкідливих викидів. Від радіаційного забруднення сильно постраждала також і Росія. Потужний циклон проніс радіоактивні речовини територіями Литви, Латвії, Польщі, Швеції, Норвегії, Австрії, Фінляндії, Великої Британії, а пізніше – Німеччини, Нідерландів, Бельгії.
Понад 30 років минуло з моменту аварії на Чорнобильській АЕС, але її наслідки залишаються предметом обговорення світової наукової спільноти. За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, Чорнобильська катастрофа віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня. Історики ж наголошують на політичній відповідальності комуністичного режиму, який заради ідеологічних інтересів поставив під загрозу життя і здоров’я мільйонів громадян. Через недосконалість конструкції, порушення технології будівництва, використання неякісних будівельних матеріалів, численні міні-катастрофи подібна техногенна катастрофа в СРСР не могла не статися. Злочинні дії влади щодо приховування інформації з одного боку поглибили непоправні негативні наслідки аварії, а з іншого – спричинили активізацію національно-демократичного руху, що в кінцевому підсумку привело до розпаду СРСР. Приховування інформації владою спричинили активізацію екологічного і національно-демократичного руху.
Про Шевченка написано дуже багато, але є цікаві епізоди із його життя, про які ми ще дуже мало знаємо.
Факт 1
Основна освіта майбутнього основоположника української літератури – лише два роки у церковній школі у місцевого дяка. Багатьма своїми знаннями майбутній поет завдячує красуні Софії Григорівні Енгельгардт. Саме вона навчила Тараса польської і французької мови. Однак перші уроки мови Шевченко отримав все ж від лакеїв, і в Петербурзі нерідко насміхались з уже вільного митця: “Пан Шевченко бардзо добже мови по-польску, але в его мове завше ест цос хлопского”.
Факт 2
Тарас Григорович Шевченко був людиною середнього зросту. Зберігся «Формулярний список про службу лінійного Оренбурзького батальйону №1» за 1953 рік, у якому зазначено зріст рядового Шевченка 2 аршини і 5 вершків, що дорівнює 164, 46 см.
Факт 3
Навесні 1838 року російський поет Василь Жуковський та художник Карл Брюллов вирішили викупити талановитого юнака із кріпацтва. Погодився відпустити Тараса і пан Енгельгарт, але запросив неймовірну на той час суму – 2500 рублів. Аби знайти потрібні гроші, Брюллов намалював вихователя спадкоємця престолу Жуковського, і друзі продали портрет з аукціону, участь у якому взяла й імператорська родина. Розіграш відбувся 22 квітня 1838 року, а вже 25 квітня Тарас отримав відпускну.
Факт 4
Традиційно на портретах у підручниках Шевченко постає перед дітьми людиною похилого віку із суворим обличчям у високій шапці та кожусі. Насправді ж після звільнення колишній кріпак став модним портретистом у Петербурзі, мав добрий прибуток, а тому і вдягався досить модно. Так, у своєму щоденнику Тарас із задоволенням описував придбання ним за 100 рублів плаща-макінтоша.
Факт 5
Головний доробок Великого Тараса – «Кобзар», у якому зібрано усі перлини з намиста його творчості. Проте мало хто знає, що у Шевченковій спадщині є і прозові твори, такі, як драма «Назар Стодоля», і навіть повісті російською мовою. Щоправда, літературознавці погоджуються в думках, що написанні російською мовою на засланні повісті поступаються за мистецькою якістю віршованим творам. Можливо, тому вони так і не були надруковані за життя Кобзаря.
Факт 6
В останній рік свого життя Тарас Шевченко власним коштом видав «Букварь южнорусскій», за яким навчатися грамоті рідною мовою мали дорослі українці в недільних школах. Буквар містив азбуку з друкованими та прописними літерами, тексти для читання, цифри, таблицю множення, переспіви Псалмів Давидових та п’ять щоденних молитов. Однак згодом Буквар був заборонений і вилучений з метою нерозповсюдження недільними школами. І це, не зважаючи на те, що «ничего в себе противного законам не заключает», як говорилось у доносі.
Факт 7
До наших часів в оригіналах і частково в гравюрах на дереві і металі дійшло 835 картин Шевченка. Їх виконано олією, тушшю, аквареллю, свинцевим олівцем, сепією та в техніці офорта. Проте лише незначна частина художніх творів має авторські підписи, а дати створення – ще менша.
Факт 8
Існує дві могили Тараса Шевченка. Перша знаходиться у Петербурзі на Смоленському кладовищі, друга – на Чернечій горі поблизу міста Канів. Справа в тому, що, відчуваючи наближення смерті, Кобзар просив поховати його на Батьківщині. І через 58 днів за клопотанням Михайла Лазаревського Тараса було перепоховано в Каневі.
Факт 9
На початку 70-х років минулого століття вдалося вперше зблизька сфотографувати Меркурій. Космічна станція «Марінер-10» зафіксувала близько 300 кратерів, один з яких було названо на честь Тараса Шевченка. Його діаметр – 137 км. А у грудні 1976 року Кобзарем було названо астероїд головного поясу 2427.
Факт 10
Найбільший портрет Тараса Шевченка площею понад 500 м² було намальовано в Харкові в жовтні 2014 року на стіні 17-поверхівки. Це графіті за адресою проїзд Садовий, 30 занесене до Книги рекордів України. Силует зображення малювали по ночах більше двох тижнів. На втілення задуму художників знадобилось близько 900 балонів аерозольної фарби. Для графіті творчою групою Kailas-V обрано портрет пензля Івана Крамського. Ширина готового малюнка становить 12 метрів, а висота – 43 метра.
Остання любов….
Фантазія про одруження не полишала Шевченка протягом усього життя. Останньою дівчиною, яку він серйозно розглядав на роль дружини, стала Ликера Полусмак. Вона спершу прислужувала у його друзів Карташевських і, убрана в український стрій, виконувала насамперед декоративну роль; потім служила наймичкою у Кулішів. Шевченко нею зацікавився, спалахнув пристрастю. Самій же Ликері він подобався, але не більше. Вона весь час вагалася, і ця непостійність підкріплювалася намовинами з боку панів, які в певний момент вирішили, що Шевченкові потрібно підшукати іншу, серйознішу, наречену. “Сибіряк” — ось яке визначення найбільше лякало Ликеру. Про це говорили пани, це підкріплювалося і численними історіями, які розказував поет, згадуючи своє минуле. Мався на увазі досвід заслання, куди потрапляють за різні провини і повертаються травмованими, надламаними особистостями. Велич поета Ликера не усвідомлювала і, певно, не замислювалася, як почесно було б стати його вдовою (жаль за такою втраченою можливістю прочитується у її спогадах).
Після розриву з поетом — Ликера проміняла його на лакея — дівчина працювала перукаркою, далі вийшла заміж, разом з чоловіком вони відкрили перукарню у Царському селі. Мали багато дітей. Проте чоловік пив, а одного разу кинув у вогонь грубки Ликерин портрет, намальований Шевченком. Крім того, Ликера добре шила, мала учениць. Шиттям заробляла й у Каневі, куди переїхала після смерті чоловіка у 1905 році. У останні роки життя вона доглядала могилу Шевченка. Місцеві її так і називали: Шевченчиха. Це і дратувало жінку, і лестило їй.
Пияцтво? Факт?
Відома цитата з листа Тургенєва до Герцена: “Скажи два слова в “Колоколе” о смерти Шевченка. Бедняк уморил себя неумеренным употреблением водки”. Тургенєв був особисто знайомий з Шевченком, крім того, у них були спільні друзі, наприклад, сім’я Опанаса Марковича (про що зауважує Михайло Драгоманов), тож інформацією володів, очевидно, з перших уст. Утім, у спогадах іншого доброго знайомого Шевченка, Миколи Костомарова, віднаходимо цілу низку прикладів, які нібито мають свідчити на захист митця. Костомаров, мовляв, безліч разів бачив, як Шевченко випиває, і то неабияк випиває (“десяток склянок чаю з додаванням рому”), але лише раз зустрів поета по-справжньому п’яним (і то у більш пристойному вигляді, аніж решта компанії, яка його супроводжувала). Тож така репутація Тараса спричинена радше його стійкістю до алкоголю.
А полковник Косирев, згадуючи про період служби Шевченка у Ново-Петровському укріпленні, пише, що від пригощань художник не відмовлявся, частіше пив у гостях, ніж своїм коштом, і міг впитися до того, щоб заснути просто в домі господарів. Одного разу молодь поклала Шевченка на двері і, співаючи церковних пісень, носила його у такому вигляді, відповідаючи цікавим: “Шевченка хоронимо!”.
