"Конституція Пилипа Орлика" що треба знати
Конституція Пилипа Орлика
"Конституція Пилипа Орлика" - унікальний історичний документ, який було складено у 18-му сторіччі. DW розповідає про створення документу та його історичну цінність.
Хто такий Орлик і навіщо йому знадобилась конституція
Пилип Орлик був соратником і генеральним писарем українського гетьмана Івана Мазепи, який повстав проти російського царя Петра І й вступив у союз зі шведським королем Карлом ХІІ. Після поразки шведського війська під Полтавою (1709) Карл ХІІ разом з Мазепою відійшли на турецьку територію, зупинившись у місті Бендери (зараз територія Молдови). Серед наближених, котрі супроводжували Мазепу, був і Орлик. Після смерті Мазепи козацька старшина обрала Орлика наступним гетьманом. Там же 1710 року був укладений документ, який прописував умови й устрій української держави у разі проголошення її самостійності, пояснює у розмові з DW Сергій Кот, керівник Центру досліджень проблем повернення та реституції культурних цінностей при Національній академії наук України.
Самого Орлика пізніше прозвуть "гетьманом у вигнанні", а укладені ним "Договори і Постановлення прав та Вольностей Війська Запорозького" стануть відомі як "Конституція Пилипа Орлика". Згодом Пилип Орлик перебрався до Швеції, де він певний час мешкав. "Саме з цією конституцією Орлик наступні кілька десятків років веде переговори з монархами іноземних дворів про відвоювання незалежності України, і саме ґрунтуючись на цьому документі він проводить дипломатичну політику, через що Україна знана і відома в європейських колах", - говорить науковий співробітник Інституту історії України Національній академії наук Олександр Алфьоров.
Що представляє собою "Конституція Орлика" і в чому її особливість
Підписаний у Бендерах документ фактично був договором між гетьманом, старшиною, запорожцями і шведським королем мав регламентувати гетьманське правління після відновлення незалежності України. "Конституція Пилипа Орлика" складається з преамбули, 16 статей та присяги гетьмана. У документі обґрунтовуються права України на незалежність від Москви, регламентуються відносини в державі. Також у документі розподіляється влада на судову, виконавчу та законодавчу, що свідчить про високий рівень юридичної культури України 18 століття, пояснює Алфьоров. Як зауважив його колега історик Кот, у цей час "в українському середовищі, нехай це і була політична еміграція, народжується уявлення про співвідношення влад, демократичні засади, коли гетьман підзвітний раді старшини". "На той час це було абсолютно щось нове не лише з точки зору історії України, а й європейської та світової", - каже Кот. У будь-якому разі, додає Альфьоров, це перший документ, який передбачає розподіл трьох гілок влади. "Цю тріаду європейські юристи вичленили на кілька десятків років пізніше", - констатував він.
Чому існує два варіанти "Конституції Орлика" - латинською та староукраїнською
Документи, підписані гетьманом Пилипом Орликом, були укладені староукраїнською та латинською мовами у кількох екземплярах. За словами Алфьорова, спочатку був складений документ староукраїнською мовою, а вже потім зроблено його переклад латинською. Дослідник звернув увагу ще й на таку деталь: "Цей переклад містить різночитання, він відрізняється від кириличного оригіналу. В латиномовному оригіналі детальніше прописані функції самоврядування у містах і їхні правила", - каже Альфьоров. На його думку, латиномовна конституція була в першу чергу призначена для Карла ХІІ та для європейський країн. "І в мене є впевненість, що той оригінал конституції, що знаходиться в Швеції, писався, щоб бути переданим одному з європейських монархів", - вважає науковець. У той же час староукраїнською конституція та її копії писалися для представників козацтва та старшини. "На переконання дослідників, тоді було підписано кілька документів, які ми можемо визначати як оригінали", - уточнює Алфьоров.
Де Оригінальний рукопис староукраїнською із особистим підписом Пилипа Орлика та печаткою Війська Запорозького зараз зберігається у Російському державному архіві давніх актів. Цей документ було віднайдено українськими дослідниками у 2008 році. Нині історики лише припускають, як документ міг потрапити до російського архіву. За припущеннями, спочатку він опинився на українських землях разом із запорожцями, які повернулися з еміграції з дозволу російського уряду, а пізніше був переданий до російських архівів. "Скоріше за все, ці матеріали потрапили до Росії агентурним шляхом ще в часи Російської імперії", - каже історик Кот.
Як латиномовний варіант опинився у Швеції
Оригінал угоди латинською мовою з 18 століття зберігається у Швеції. "Цей документ був вивезений Орликом і залишився серед його спадщини і паперів у країні, де він проживав і мав політичний притулок", - вказує Кот. "Конституцію Пилипа Орлика" досі не демонстрували широкому загалу, і вперше цей документ на тривалий термін залишив стіни Національного архіву в Стокгольмі.
